Аргументи на користь розширення: чому ЄС не повинен відмовити Україні.

Цього літа 27 країн-членів Європейського Союзу мають ухвалити формально незначне, але історичне рішення: як сформулювати відповідь ЄС на заяву України про вступ. Також анкети ЄС про стан своєї "європеїзації" заповнили Грузія та Молдова.

"Тріо асоціації", назване так через те, що ці три країни уклали з ЄС особливо великі угоди про асоціацію, хоче стати "тріо вступу".

Частим аргументом проти вступу України, Грузії та Молдови до ЄС (як, втім, і до НАТО, якщо на те пішло) є те, що всі три країни не повністю контролюють свої території.

Придністров'я у Молдові, Абхазія та Цхінвальський регіон у Грузії, а також частини Східної та Південної України прямо чи опосередковано контролюються Москвою. Більше того, Україна перебуває у стані активної війни з Росією.

Навіть однозначно позитивний сигнал із боку 27 країн ЄС зараз не означатиме швидкого приєднання трійки до Союзу.

Офіційна перспектива членства може навіть не відкрити ще кандидатури цих трьох держав для вступу до ЄС. Натомість найреальнішим для України, Молдови та Грузії нині є підвищення їхнього статусу до так званих "потенційних кандидатів".

Європейські прагнення України, Грузії та Молдови вже були публічно та неодноразово визнані Єврокомісією та Радою ЄС. Ба більше, Європарламент кілька разів просив виконавчі органи ЄС нарешті запропонувати трьом пострадянським країнам чітку перспективу членства.

У березні 2022 року Європейська рада навіть виділила Україну як члена "нашої європейської сім'ї" – що б це не означало. Проте жодна з цих офіційних, але беззмістовних заяв досі не відкрила Україні, Грузії та Молдові шлях до вступу.

- Навіть статус "потенційного кандидата" здатний змінити 30-річну ситуацію міжнародної невизначеності цих країн.

Перспектива членства в ЄС уже сьогодні окреслила б, куди їде поїзд. Майбутня пропозиція щодо вступу, з погляду трьох претендентів, визначила б напрямок їхніх майбутніх внутрішніх реформ та зовнішньої політики, а ще це б стало важливим моральним стимулом для українців, грузинів та молдаван. Громадяни трьох пострадянських країн нарешті зрозуміють, яке майбутнє чекає на них, їхніх дітей та онуків.

Зокрема, для українців, які нині борються за існування своєї країни, демонстративний сигнал ЄС про те, що шлях їхньої країни до майбутнього членства в ЄС тепер офіційно відкритий, був би дуже корисний.

І, нарешті, для Москви однозначна позитивна відповідь ЄС Києву, Тбілісі та Кишиневу також стане важливим сигналом.З погляду Заходу це стало б важливим "пряником", за допомогою якого ЄС міг би прискорити процес реформ у Східній Європі.

Росіяни зіштовхнуться з колективною європейською заявою про стратегічну значущість цих країн для ЄС.

Позитивне послання Заходу щодо тріо суперечитиме кремлівському уявленню про ці три нації як про такі, які не відбулися чи навіть не існують. Зокрема, це кинуло б виклик масованій матеріальній та ідеологічній атаці Путіна та Ко на життя, батьківщину та ідентичність українців.

Євросоюз не повинен проґавити цей шанс якомога чіткіше показати, що таке європейська ідея.