Останній дзвінок у 4 ліцеї Могилів-Подільського: сльози, мрії та кульки в небо

30 травня у стінах ліцею №4 Могилева-Подільського пролунав останній дзвінок. Цей день став особливим як для випускників, так і для всіх, хто долучився до події: від щирих виступів до прощального вальсу випускників. Свято розпочалося з урочистого нагородження учнів, продовжилося яскравим виступом дівчаток із хореографічної студії “Feel the victory” та завершилось зворушливим танцем.

Після слів подяки та побажань, які пролунали з вуст завуча та батьків, у небо злетіли повітряні кульки — символ прощання з дитинством і віри у майбутнє. Емоції переповнювали — дехто не стримав сліз.

Цього року МОН вперше скасувало вручення золотих і срібних медалей. Це викликало змішані емоції. Ось що каже з цього приводу Галина Когаєвська, заступниця директора ліцею з виховної роботи:

«Я позитивно ставлюсь до відміни медалей. Це була радше символічна відзнака. Не всі діти можуть бути однаково сильними в усіх предметах — це нормально. Не варто травмувати учня лише через дев’ятку з математики, якщо він, скажімо, геніальний гуманітарій».

Водночас серед випускників чимало тих, хто все ж розчарований через скасування медалей.

Крістіна Апостол, випускниця 11-А класу, каже: «Так, я засмутилася. Я вчилася всі роки на відмінно і хотілося мати символічну відзнаку за старання. Але зрештою — маємо те, що маємо. Щодо НМТ — я поки не дуже хвилююся. Це важливий етап, і я вірю в себе. Пробні пишу десь на 170 балів, планую вступати на психолога».

Подібні почуття висловив і Богдан Мельник:

«Було прикро. Я йшов до цієї медалі довго. Але вже як є. Переживаю щодо НМТ, звісно, але стараюся не зациклюватись. Хочу хоча б на 180, хоча 160-170 — теж буде нормально».

Зі своїм напрямком твердо визначився випускник Ілля Маковей:

«Хочу навчатись біоінженерії в Україні. Вірю, що наші виші дають гідну освіту».

Цей день став одночасно завершенням і початком. За повітряними кульками, що здійнялися в небо, стоять не лише мрії, а й велика внутрішня сила молодого покоління. У світі, що змінюється, вони залишають ліцей зі світлом у серці — і йдуть творити своє майбутнє.

Аліна БУДЯК, Ольга ХОМЯК - студентки 1-го курсу кафедри журналістики факультету інформаційних та прикладних технологій ДонНу

Автор:
Тетяна Фоменко
Читайте також
Version for the visually impaired
Панель комфортного читання
Сайт підтримує адаптивний дизайн, для збільшення розміру елементів можна використовувати масштабування браузера (ctrl + '+')
Скинути стилі
Шрифт і колір фону
Розмір шрифту
Міжрядковий інтервал
Інтервал між літерами
Зображення