"Поєдную жах війни і велич культури": як художниця розписує протитанкових "їжаків" у Києві.

Художниця Варвара Логвин розмальовує протитанкові "їжаки" у серці Києва, перетворюючи військовий атрибут на справжній витвір мистецтва.

За її плечима – 9 років навчання у студії петриківського розпису, тому для декорування "їжаків" обрала саме цю техніку.

Логвин була змушена виїхати з Києва на третій день війни, коли місто ще не змінилося до невпізнаваності. А коли повернулася за три місяці, то побачила моторошну картину:

"Залишки блокпостів, захисні споруди та тисячі протитанкових їжаків, що розповзлися містом. Для мене вони виглядають моторошно. Тож був поклик зробити їх "привітними" для киян, не псуючи функціональність.

Ще у мене було неймовірне бажання щось робити, якось діяти, бути корисною в тому, що я вмію найкраще, в тому, що люблю. А я обожнюю малювати, створювати те, чого раніше не існувало".

Ідея декорувати протитанкових "їжаків" перетворилась на глибоку мистецьку концепцію, каже мисткиня. А місія ініціативи полягає в тому, щоб розписані атрибути "воєнного" Києва транслювали світові українську культуру, одним із яскравих проявів якої є петриківський розпис.

"Розписуючи протитанкових "їжаків", я поєдную жах війни, що уособлює собою ця захисна конструкція, з величчю традиційної української культури. Українцям є, що захищати. У нас неймовірна культура, глибокі цінності. На жаль, це вимушений захист", – наголошує художниця.

На рахунку мисткині уже майже два розписаних їжаки. Роботу над першим, який знаходиться на ВДНГ, вона закінчила до Дня Києва (28 травня).

Зараз Варвара розписує другого протитанкового "їжака" на Майдані Незалежності.

"Цей калиновий їжак – мій подарунок Києву до Дня Незалежності та моя глибока подяка захисникам за можливість творити у столиці. Це був дуже сміливий крок для мене, але я рада, що наважилась", – зізнається художниця.

Техніка петриківського розпису вимагає ретельної уваги до деталей, тому створення орнаменту на громіздкому військовому атрибуті займає багато часу. Варвара малює тоненьким пензликом з котячої шерсті. Каже, що люди тому дивуються.

"Насправді я обрала для їжака на Майдані дуже деталізований розпис калини на чорному тлі. Я працюю кожного дня по 5-6 годин і за 9 днів готовність їжака лише 50%", – розповідає жінка.

Мотивують і надихають Варвару на творчість відгуки людей, які щодня стають свідками мистецького процесу.